Читайлик - Запитайлик

Народний календар

Свят-вечір

Одне з найбільших родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім'я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру, - Свят-вечір, що припадає на 6 січня.

Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом , щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь вік блукатиме світом, почуватиметься незатишно і одиноко. Важливо також у цей день пробачити усі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року.

Цього дня в жодному разі не можна бити тварин - це великий гріх. Власне, бити тварин будь-якого дня не треба.

На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, припрошує їх взяти участь у вечері. Сідаючи за стіл, необхідно подути на стілець, щоб "не придавити мертву душу", яка імовірно, прийняла запрошення на цю святкову вечерю.

Важлива подія цього вечора - діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.

Різдво Христове

Яка ж історія цього свята? Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія - народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає "спасіння").Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу - 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня - це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу. Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку у невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба і повідомив чабанам, що Бог народився. На небі засяяла Вифлеємська зірка, орієнтуючись на неї, до печери прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки. До речі, саме з тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку. Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа - найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачити одне одному образи вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

Щедрий вечір (свято Меланки)

Щедрий вечір, що припадає на 13 січня, уособлює залишок дохристиянського звичаю, що за християнським календарем збігається з днем преподобної Меланії. За легендою, цієї ночі дівчата-відьми збирають чаклунське зілля "нечуй-вітер". Той, хто його знає, за власним бажанням може стати невидимим і нечутним. Але місця, де таке зілля росте, знають тільки чарівниці. У цілому ця ніч сповнена магічних дій, спрямованих на розгадування майбутнього, забезпечення родинного добробуту та щастя на весь наступний рік. Народні повір'я стверджують, що цими святковими днями небеса відкриті для людської молитви - можна просити в Бога про найпотаємніше.

День Василя

Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім'я, провіщене ангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії - Ісус. Василь Великий - архієпископ Кесарій Каппадокійський - народився в 330 році в Кесарії. Василь був читцем у церкві, а потім роздав усе своє майно біднякам й започаткував обитель для ченців. Василь Великий написав збірник правил праведного життя. Після смерті єпископ а Кесарійського посвятили в сан Василя. Цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, заклинав до терпіння, смирення та мужності.
Пізніше Василь Великий заснував два монастирі - жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя - справжній зразок для наслідування.

Водохреще

Це свято відзначається 19 січня. На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні і церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді. До речі, усі біль-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовується під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися надще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священники переконані, що не існує ліків кращих за святу воду.

День Івана Хрестителя

Офіційна церковна назва цього дня, що святкується 20 січня, - Собор Предтечі та хрестителя Господнього. Предтеча - значить "попередник". Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. А коли сам Ісус Христос забажав охреститися в нього, то Іван Предтеча виконав закон. Таким чином Спаситель показав приклад святого хрещення, дав людям зрозуміти, що закон Божий слід виконувати. Друга назва цього свята - Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом, що лежав під образами в домі ще від багатої куті. За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок уже час братися до роботи. До речі, в усі головні зимові свята жінкам і дівчатам не можна ходити по воду - це роблять за них чоловіки й парубки.

Різдвяний день

21 січня, наступний після Івана Хрестителя день, в народі називали Пів-Івана, або Різдвяний день. Крім того, це свято відоме ще як "Виряджання", або "Проганяння свят".В цей день ще не працювали, бо "Пів-Івана полоще ложки". Адже останній святковий день був повгістю присвячений" гостинам. Жінки вже вносили до хати пряльні снасті - "щоб лихий не поплутав пряжі". Старші молодиці, прикрасивши гребені, ходили від хати до хати, оповіщаючи, що сьогодні ввечері будуть "свята проганяти", тобто хбиратися на останні складчини. Чоловіки в минулому сторіччі брали в'язанки гречаної соломи, яку молотили в пилипівський піст, і розносили їх по сусідах. А зайшовши до хати, гість казав: - Нате вам ковбаси! Це означало, що сьогодні мають бути гуртівні "Виряджання свят". За обрядовим столом виголошували різні тости, примовляння - як годилося, першим робив це господар, а присутні додавали: "Дай Боже!" Із завершенням різдвяних свят пов'язаний і перший після Водохрещ понеділок, який також називали "Різдвяним" або "Святим". Як правило, в цей день хоч і не піст, не вживали м'ясних страв, але пити горілку дозволялося. З цього приводу жартували: "Святий понеділку, не сварися на мене, що я п'ю горілку". Святкування супроводжують веселі жарти і співи.